6 тисяч резервістів з Полтавщини готові стати на захист країни, – Дмитро Губський
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
За роки незалежності нашої держави українське військо переживало різні етапи. Його скорочували, різали на брухт техніку, звільняли кадрових військових, відверто розвалювали чужинці із паспортами сусідньої держави. Проте нині наші Збройні Сили, мов фенікс, постають з вогню гібридної війни. За різними рейтингами, ЗСУ входять до списку найсильніших армій Європи.
Армія змінюється не лише зовні, переодягаючись у форму європейського зразка. А й вибудовує власну ідеологію – не на радянській спадщині, а на сучасних перемогах і прикладах героїзму бійців на Сході країни. Запроваджуються нові форми військової служби.
Про них ми й говорили із військовим комісаром Полтавського обласного військового комісаріату, полковником Дмитром Губським.
— Пане полковнику, першою реакцією соцмереж на введення воєнного стану в країні стали не пости панікерів, а дописи демобілізованих бійців АТО. Вони готували «тривожні» рюкзаки і збиралися до військкоматів…
— Цілком природна реакція резервістів. Службу у військовому резерві в Збройних Силах України запровадили ще у 2006 році. Проте суттєвих змін вона зазнала саме під час російської агресії. Адже, з одного боку, необхідно було демобілізувати воїнів, які вже відслужили свій термін призову за мобілізацією. А з іншого боку — зберегти професійно-навчених, свідомих патріотів в так званому оперативному резерві. У мирний час такі військовослужбовці на власний розсуд укладали контракт з командирами військових частин щодо служби в резерві. І проходили підготовку на зборах під час активних практичних навчань і тренувань.
З початку кризової ситуації резервістів одразу викликали на навчальні збори. За оцінками командирів, саме вони ставали основою підрозділів, швидко опановуючи військову техніку. Починаючи з 2014 року, коли в країні почав діяти особливий період, до військового оперативного резерву першої черги в обов’язковому порядку почали зараховувати військовослужбовців, які звільнилися після мобілізації, зі строкової чи контрактної служби. Лише 2018 року понад 11 тисяч резервістів оперативного резерву першої черги й понад 17 тисяч резервістів другої черги пройшли перепідготовку у військових частинах. Понад 2 тисячі уже уклали контракт на службу у військовому резерві.
— Скільки таких резервістів у Полтавській області?
— До оперативного резерву зараховано понад 6 тисяч чоловік Переважна більшість — це демобілізовані військовослужбовці з бойовим досвідом, який отримали в зоні АТО.
— В українській армії нині запроваджується ще й контрактна служба у військовому резерві. Про що йдеться і як можна поєднувати військову службу і цивільну кар’єру?
— У Міноборони роблять ставку на перехід від обов’язкової служби в резерві до добровільної з підписанням контракту. На початку цього року при Генеральному штабі ЗСУ створено Раду резервістів Збройних Сил України. Контракт укладається з командиром бойової бригади, до якої зарахований резервіст, або ж із командиром Полтавської бригади територіальної оборони. Такий контракт може підписати громадянин України, віком від 18 до 60 років, незалежно від статі. Якщо претендент не має досвіду військової служби, то спочатку доведеться пройти загальновійськову підготовку у бригаді територіальної обороні. Для тих, хто має такий досвід, пропонується служба у резерві у бойових бригадах Збройних Сил України.
Переваг у службі в резерві чимало. По-перше, — це дійсно майже єдина можливість одночасно будувати цивільну та військову кар’єру. Адже законом передбачено збереження робочого місця за резервістом на весь період його служби. По-друге, громадяни, які проходять службу у військовому резерві, не підлягають призову на строкову військову службу. Не забуваємо й про соціальні гарантії, можливість кар’єрного зростання по службі. Адже резервісти, які уклали контракт, мають переважне право при отриманні вищої посади чи чергового військового звання. У випадку мобілізації чи проведення військових зборів резервіста призивають лише до його частини, і на його посаду. Резервістам щорічно виплачується грошова винагорода відповідно до військового звання, відшкодовуються транспортні витрати за проїзд до місця зборів та добові.
Для того, щоб в армії залишалися високопідготовлені резервісти, військова служба має бути престижною. Саме тому Генштаб Збройних Сил України підготував законопроект. Ним передбачено соцпакет для резервістів, аналогічний тому, що мають військовослужбовці за контрактом. Йдеться про грошове забезпечення на рівні військовослужбовців, безкоштовне медичне обслуговування у відомчих медустановах, пільгове отримання вищої освіти, зарахування служби в резерві при нарахуванні пенсії тощо.
— До речі, про контрактну армію. Скільки мешканців області підписали контракт із ЗСУ цього року?
— Для проходження військової служби було відібрано понад 980 кандидатів. Причому 45 з них — це представниці прекрасної статі, а 76 громадян обрали службу за контрактом замість строкової, 450 — це військовозобов’язані та понад 415 учасників АТО. Переважно контрактники самі обирають військові частини або ж прислухаються до наших рекомендацій. Йдеться про елітні військові частини бойового складу Збройних Сил України, зокрема оперативного командування “Північ” наприклад 58-а окрема мотопіхотна, 72-а та 30-а окремі механізовані бригади, частини морської піхоти, десантно-штурмові війська та сили спеціальних операцій.
— Які військові частини з тих, до яких направляєте на службу, дислокуються на Полтавщині?
— Це військова частина армійської авіації, навчальний центр військ зв’язку у Полтаві, бригада тактичної авіації, що дислокується в Миргороді, реактивний полк у Кременчуці.
— Оскільки ви згадали про жінок, то вони давно служать в українській армії. І не просто служать, а й вимагають рівноправ’я статей та можливості обирати військові професії, пов’язані із підвищеним ризиком. Які професії зараз пропонує українкам контрактна армія?
— Сьогодні в армії служить понад 25 тисяч жінок. Дійсно, військова служба завжди користувалася популярністю серед представниць прекрасної статі. Повірте: жінка в армії — це не виняток, а радше правило. Це засвідчив і початок бойових дій на Сході. Жінки та дівчата на рівні з чоловіками стали на збройних захист держави, при цьому деякими військовими спеціальностями оволоділи краще за чоловіків. На сьогодні дійсно розширено перелік військових спеціальностей, які можуть обрати жінки. Це не тільки зв’язківці та медичні працівники, а й стрільці, снайпери, інженери та інші. Окрім того жінки в українському війську мають рівні права з чоловіками. Проте також йдеться і про додаткові обов’язки та відповідальність.
— У 2014 році на теренах області було сформовано батальйон тероборони, котрий потім переформатувався у повноцінний військовий підрозділ. Нині формується інший — бригада територіальної оборони. Чим вона займатиметься?
— Першим підрозділом територіальної оборони, сформованим на території області, був саме 16-й батальйон. У 2014-му він починав з прикриття кордону з Придністров’ям, потім увійшов до складу 58-ї окремої механізованої бригади. Далі було Кримське, Авдіївська промзона та інші “гарячі” точки Сходу. На сьогодні підрозділи територіальної оборони області, як і країни в цілому, формуються на принципах не кількості, а якості. Це стосується й бригади територіальної оборони, яку на Полтавщині було сформовано цього року. Нині головне завдання — це підготовка особового складу. Її пройшли понад 4 800 військовозобов’язані мешканці області. Йдеться про так звані «Єдині стрілецькі дні», яких ми провели цього року вже 250. У червні та вересні проводили навчальні збори зі стрілецькими ротами окремих батальйонів територіальної оборони у Лохвицькому та Глобинському районах. Це були 10-денні навчальні збори, у польових умовах, із розгортанням автономних наметових містечок.
Що ж до завдань підрозділів терборони, то вони залишаються незмінними на випадок військових дій: забезпечення умов для надійного функціонування органів державної влади, військового управління, стратегічного розгортання військ. Вони також мають охороняти стратегічно важливі об’єкти в області та комунікації, боротися з диверсійно-розвідувальними групами. А ще організовувати і проводити евакуацію, аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи у небезпечних районах.
— До речі, під час стрілецьких днів вишкіл проходили й керівники області.
— Так. Голова обласної ради Олександр Біленький брав участь у навчаннях неодноразово, ще й був ініціатором проведення «Єдиних стрілецьких днів» для депутатів обласної ради та працівників апарату. Йдеться не лише про стрільби, а й про заняття з тактичної медицини та інженерної підготовки. Маємо чудові стосунки і доволі тісну співпрацю з керівником облради. Знаходимо порозуміння і підтримку з багатьох питань. Зокрема, й щодо підготовки підрозділів територіальної оборони, патріотичного виховання молоді. До того ж, депутатський корпус підтримує програми, що надходять з обласного військкомату щодо виділення субвенції з обласного бюджету. Зокрема, для поліпшення умов збірних пунктів для строковиків і забезпечення підрозділів територіальної оборони. Тобто у нас робота налагоджена і тісна, тим більше, що йдеться про безпеку громадян та обороноздатність армії.
— І на останок про забезпечення війська. Волонтери, котрі на початку війни везли на фронт все — від вареників і шкарпеток до запчастин, нині зауважують, що військо забезпечене. І їхні поїздки на Схід — це радше підтримка зв’язку великої України зі своїми захисниками. Або ж везуть конкретні речі, прилади під спецзамовлення.
— Всі чули вислів: «Народ, котрий не бажає годувати власну армію, з часом буде вимушений годувати чужу». Його приписують Наполеону, проте актуальний він і сьогодні. Українці, як ніхто інший, в цьому переконалися. На щастя, нині держава і уряд кардинально змінили підхід до матеріального забезпечення армії і це помітно навіть непрофесіоналам. Матеріально-технічна підтримка армії змінилася, починаючи від військової форми, озброєння, тилового забезпечення. Щодо харчування, то військові частини переходять на інші форми постачання продуктів, залежно від завдань, які виконує підрозділ та місця його розташування (наприклад в полі чи в пункті постійної дислокації). Значних змін зазнало також і фінансове забезпечення всі категорії військовослужбовців. І надалі воно лише збільшуватиметься.
Настя ТОПОЛЯ
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
